В історії нашої України є багато героїчних, величних
сторінок, що складаються з важливих, інколи й трагічних подій. Хтось із
«великих» казав, що «Історію творять особистості». Отже, сучасну історію нашої
держави творять наші сучасники: хтось захищає рідну землю на військових
рубежах, хтось просто добре виконує свою роботу- навчає дітей, лікуює людей,
працює на родючих українських землях, а хтось кожного дня ризикує задля того,
щоб розповідати нам чесні, актуальні новини.
Саме тому, сьогодні, 16 вересня, в нашому навчальному закладі було
проведено усний журнал «Спочатку було
слово…», яки була присвячена Дню пам’яті українських журналістів.
День встановлений у 2007 році з ініціативи Національної
спілки журналістів України. Його мета – вшанування пам’яті всіх загиблих
журналістів, які загинули, виконуючи свої професійні обов’язки.
За роки незалежності в Україні загинуло понад 70
журналістів. Серед них – люди різних
політичних поглядів. Але вони були вбиті саме за те, що їхні погляди не
збігалися з світосприйняттям убивць. У більшості випадків злочини проти
журналістів залишаються нерозкритими, на лаві підсудних частіше опиняються
виконавці, а не замовники. Одні з цих справ є резонансними, гучними, вони весь
час на слуху, прізвища вбитих журналістів добре відомі, інші – лише раз, у
вигляді скупого повідомлення, з’являються в інформпросторі і зникають. День
пам’яті українських журналістів – нагода згадати всіх.